Написати листа
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ ukr eng карта сайту


   4 березня – 200 років від дня народження Михайла Михайловича Вербицького, українського композитора, хорового диригента, священика, громадського діяча, автора Гімну України
Композитор Михайло Вербицький — видатний прогресивний діяч української культури першої половини XIX ст. Це був період, коли викристалізовувалися засади української національної музичної школи, основоположником якої став великий класик вітчизняного мистецтва Микола Лисенко.
Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року в мальовничому селі Улючі, біля Перемишля у родині священика. Коли йому виповнилося 10 років, помер його батько. Двох малих синів, Михайла і Володислава, взяв на виховання до Перемишля їх родич, видатний громадський діяч, перемиський греко-католицький єпископ Іван Снігурський. У Перемишлі він отримав добру музичну освіту у музичній школі при греко-католицькому кафедральному соборі. Безперечно, на формування Вербицького як композитора вплинув репертуар хору, в якому були не тільки найкращі твори класиків європейської музики Й. Гайдна, В. А. Моцарта, а й композиторів «золотої доби» української музики — М. Березовського та Д. Бортнянського.
З 1833 по 1846 роки він провів у Львові, де, закінчивши гімназію, поступив до Львівської духовної семінарії. У 1850 році закінчив духовну семінарію і був висвячений на священика. У другій половині сорокових років Михайло Вербицький звертається до релігійної музики — і в цей період пише повну Літургію на мішаний хор (1847), яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України. Окрім Літургії, він створює знамените «Ангел вопіяше» та інші церковні композиції. З 1864 року М. Вербицький тісно співпрацював з театром, пишучи музику до вистав. Як стверджують музикознавці, цей період став вершиною у його творчому житті. З 1856 року і до своєї смерті в 1870-му році був парохом у селі Млини (тепер на території Підкарпатського воєводства Польщі). В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю та писав статті. Похований Михайло Вербицький у селі Млини поруч з старовинною, з 1740-го року, дерев'яною церквою Покрови Пречистої Богородиці, у якій він 15 років відправляв Богослужіння.
У творчій спадщині композитора М.М. Вербицького є церковна музика, світські хори, солоспіви, вокальні ансамблі обробки народних і старогалицьких пісень, оркестрові музичні твори, музично-сценічні твори для театральних вистав. Творчість Вербицького є важливою для історії розвитку вітчизняного музичного мистецтва. Спадок митця нараховує 133 відомих композиції. Михайло Вербицький — автор кантати «Заповіт» на слова Тараса Шевченка. Кантата вперше прозвучала на Шевченківському концерті у Львові у 1868 році.
М.М. Вербицький плідно працював у різних галузях музичного мистецтва і створив низку талановитих хорових, оркестрових і музично-драматичних композицій. Творча індивідуальність М.М. Вербицького найяскравіше виявилась у мелодиці й ритміці композицій. І саме про ці два компоненти музичної виразності доводиться говорити в першу чергу, розглядаючи його хорові твори. За змістом хори Вербицького — це або патріотичні пісні, або невеликі пейзажні чи ліричні зарисовки. В його увертюрах дивує і захоплює багатство коломийкових мелодій, які кожного разу з'являються у новому вигляді, у нових варіантах, не втрачаючи разом з тим своїх специфічних рис, оригінальності й привабливості.
Для кожного українця ім'я Михайла Вербицького в першу чергу асоціюється з мелодією нашого Національного і Державного Гімну. Вперше як самостійний твір «Ще не вмерла Україна» було публічно виконано під час першого у Галичині Шевченківського концерту у Перемишлі 10 березня 1865 року. Вірш «Ще не вмерла Україна» був надрукований у 1863 році у четвертому номері львівського журналу «Мета», в якому було опубліковано ряд віршів Т.Г. Шевченка, і тому довгий час у Галичині вважався його твором. Згодом з'ясувалося, що автором вірша «Ще не вмерла Україна» був Павло Чубинський.
У музиці цього галицького митця є якась моцартівська сонячність, світлість, гідний подиву оптимізм і радість світосприймання. Іван Франко називав Михайла Вербицького «найзначнішим талантом» серед галицьких композиторів. Високий художній рівень творів Михайла Вербицького дають право називати його першим західноукраїнським композитором-професіоналом, незважаючи на те, що він не закінчував спеціальних музичних шкіл і сучасники вважали його митцем-аматором.

Фотогалерея додається.