Написати листа
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ ukr eng карта сайту



    Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Щороку 24 травня у всіх слов`янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов`янської писемності. Сьогодні їх імена відомі у всьому християнському світі. Більшу частину свого життя ці просвітителі присвятили справі створення і розвитку слов'янської писемності, адже вони вважали, що писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу.
   Проблема виникнення письма у слов'ян дуже складна. Протягом багатьох років учених цікавлять такі питання: коли і як народилася слов'янська писемність, слов'янська абетка, і чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки. Тривалий час існувала думка, що наша писемність з'явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії і Болгарії було завезено богословські книги. У багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо в Північному Причорномор'ї, археологи не раз знаходили на кам'яних плитах, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні часи залишається відкритим. Перший історик давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі "Про письмена" розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма. Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками. Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами. І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт.
   Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Ця слов'янська азбука вживалася протягом сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов'янських народів. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. Завдяки їм слов'яни отримали можливість слухати Божественну Літургію рідною мовою.
   У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.
   В Україні День слов’янської писемності і культури встановлено відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно саме 24 травня. Це свято нагадує нам про наше духовне коріння, наповнює особливими почуттями до рідної мови, яка по праву вважається однією з найбагатших і найкрасивіших мов планети. Цей день символізує історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури, засвідчує повагу міжнародної спільноти до неоціненного внеску слов'ян в скарбницю світової цивілізації.
   Наша мова і наша культура додають нам сил сьогодні, коли Україна героїчно долає виклики і загрози, утверджує незалежність та суверенітет, відстоює честь і гідність. Вітаємо зі святом!
   
   За матеріалами Інтерет-сторінок:
http://ridna.ua/2014/05/24-travnya-den-slovyanskoji-pysemnosti-i-kultury/
http://kpi.ua/05-24#sthash.Lnx0uRm1.dpuf
http://kpi.ua/1519-3