Написати листа
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ ukr eng карта сайту




Мова – могутній дар животворчої й невичерпної скарбниці, з якої ми черпаємо уявлення про світ, свою родину й увесь свій край. До скарбниці рідного слова кожне покоління привносить історичні події, вірування та погляди, почуття.
Українська мова змістом, багатством, глибиною й різноманітністю переживань, красою й мелодійністю посідає одне з перших місць серед мов народів світу та входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.
9 листопада 1997 р. Указом Президента України це свято було встановлено в нашій країні. Воно спрямоване на підтримку рідної мови, привернення уваги світового українства до проблем української мови, її вивчення та розвитку, пропаганди і популяризації, та водночас демонстрації її краси й багатства, літературної довершеності.
Відзначення 9 листопада Дня української писемності та мови не випадкове, адже цього дня православна церква вшановує пам’ять Преподобного Нестора-літописця, який у сімнадцять років прийшов до Києво-Печерської лаври послушником. Молитвою та послухом юний подвижник перевершив найвидатніших старців. Книжкова справа стала частиною його життя. Він працював до останнього дня свого земного дня. Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене у Києві на початку XII століття. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.
Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох - від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Про її давність свідчать і реліктові фольклорні твори, особливо календарно-обрядові пісні. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником — Т. Г. Шевченко. Підняли українське слово Борис Грінченко, Леся Українка, Іван Франко, Володимир Винниченко та наступна плеяда літераторів – борців за рідну мову і її чистоту. Щоб переконатись, яка багата наша мовна лексика і як невимушено і природно можна творити нові слова в нашій мові, досить перечитати поезії й переклади Максима Рильського, Дмитра Павличка, Ліни Костенко, Івана Драча, прозу й поезію Євгена Гуцала, прозу Валерія Шевчука, переклади Миколи Лукаша, Григорія Кочура.
Вітаємо усіх зі святом та запрошуємо ознайомитись в читальному залі інституту з книжковою виставкою, присвяченої Дню української писемності та мови та віртуальною виставкою.
За матеріалами Інтернет-сторінок
http://bibliomalin.blogspot.com/2015/11/blog-post_9.html
http://zaknews.in.ua/novini/zakarpattya/3397-ckav-fakti-pro-nashu-movu.html
http://www.slideshare.net/Nadine_75/ss-54912877