Написати листа
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ ukr eng карта сайту
9 листопада - День української писемності та мови

       Президент України Указом від 6 листопада 1997 р. №1241/97 "Про День української писемності та мови" установив в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.
       Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку, виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен, в першу чергу, створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - мова.
       Саме мова є основною ознакою нації, бо формує національний менталітет, є живим свідком історії народу, зберігає його культурні здобутки, є визначальним чинником життя людини і суспільства.
       Українська мова - мова української нації. В ній тисячолітня історія нашого народу - історія тяжка, кривава, із злетами і падіннями, осяяна духом свободи та незалежності Української держави, бо ж український народ віками змушений був із зброєю в руках оборонятися і відстоювати своє право на вільне життя. Тому в українській мові ми відчуваємо брязкіт схрещених шабель уславлених на весь світ козаків запорожців, незламних опришків і гайдамаків, заповзятих січових стрільців.
       За словами Кіндрата Крапиви, мова - це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною.
       Сучасна українська літературна мова пов'язується з конкретною датою - виданням "Енеїди" Івана Петровича Котляревського у 1798 р. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою, всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово зводилося нанівець заборонами на українське слово.
       Ще одну дату - 1840 р., коли вперше було видано твори Тараса Григоровича Шевченка, - можна вважати доленосною: з того часу українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної стабілізації. На цьому шляху були і перепони, і заборони (Валуєвський циркуляр 1863, Емський акт 1876).
       З поч. ХХ ст. українська літературна мова була представлена не тільки в художній, а й у науковій та публіцистичній літературі. Швидше стала розвиватися після відновлення української державності (1917) і практично до кінця 1-ї третини ХХ ст. вона входить у всі сфери суспільного буття, ставши знаряддям освіти, науки й культури.
       У 1989 р., завдяки зусиллям патріотичної української громадськості Верховна Рада прийняла Закон УРСР "Про мови в Українській РСР", який надав українській мові статус державної.
Стаття 10 Конституції України затверджує статус української мови як державної мови в Україні.
       Конституційний Суд України у 1999 р. встановив, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
       Кожний народ, держава дбають про престиж своєї мови - її авторитет у міжнаціональному та міжнародному спілкуванні. Престиж, або авторитет мови, як і народу, держави, залежить від багатьох чинників. Насамперед, це проявляється в тому, які суспільні функції виконує мова, яку інформацію вона фіксує і передає, скільки людей нею користуються та інше. Престижу мови сприяє її державність і патріотичне ставлення до неї її носіїв.
       Українська мова - багата, ніжна й ласкава, мудра, доброзичлива, глибокодумна, чиста, правдива. Згадайте яка гарна та красива українська пісня, яка мелодійна українська мова. За своєю мелодійністю українська мова займає 2 місце в світі після італійської.
       Ми низько вклоняємося нашим пращурам за воістину солов'їну мову! І нам - тим, хто живе нині на прадавній матінці-землі, треба багато зробити, щоб усі українці відчули велич та красу своєї мови.
       Багатство української мови виявляється в тому, що нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане.
       Як сказав свого часу Олесь Гончар, мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу.
       Максим Рильський писав: "Мова - втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови ..."